Wufora

formerly known as

Nitfen

Можна звертатися також із питань щодо improvement та порад в цілому.

1. Twitch: wufora
2. YouTube: wufora or nitfen
3. Instagram: wufora
4. Telegram: @Wufora

Якщо риплеї дуже необхідні, то лише за особистим зв'язком я можу переслати риплеї.
Або просто дати якийсь необхідний окремий/окремі риплеї.

Тож, все, що я написав, написав лише для себе в публічній формі, давши можливість іншим бачити мою історію, яку я писав із наміром лише для себе.
І все, що я залишив тут, залишилося теж у моєму минулому, і я це залишаю, бо це буде свідчити про моє тут перебування в минулому.
Для зручності я відділятиму історію фрагментами, бо це стало зручно через те, що я зберіг цілісність цих фрагментів.

[Проведення часу до знайомлення з ігрою] 2018-2019
— Коли мені ще було близько 12-13 років, я свій віртуальний час проводив переважно в minecraft, весь час там навчаючись грати та удосконалюючи свої навички у всіх сторонах наскільки я бачив потрібним (pvp, parkour, різні mini-games (bedwars, skywars та інші), bridging, building, survival на одинці та багато іншого). Також я часто грав у гонки (такі як nfs most wanted, nfs underground 2, midnight club 2), та інші різні гри, які були вже встановлені на ком'ютері. Тому, майже весь свій час я переважно витрачав на minecraft (переважно граючи в комп'ютер).
— Одного разу, коли весь ютуб рекомендації були переповнені азійський контентом, я почав натикатися на відео переважно про азійські ритм-ігри (такі як taiko, mania та дуже багато різних автоматів), я, переглядаючи одне відео з них, я потрапив на перше відео про osu: я почав переглядати відео гравця Rafis, який, як я пам'ятаю, грав мапу A Fool Moon Night. Тоді, переглядаючи те відео та пізнаючи механіку гри, я відчував дуже велику насолоду від того, що є такі прості гри, в яких можна осягати таких великих рівнів, під час цього слухаючи треки, хоча мене тоді більше цікавила механіка гри. Тоді, я швидко почав шукати цю гру в інтернеті, але мені не вдалося, бо тоді я ще не міг шукати та скачувати щось з інтернету (тому я і грав у те, що вже було завантажене на комп'ютері тоді). Тоді, як завжди, я повільно змирився з тим, що мені не вдалося зіграти в ту гру, [бо в ті часи, я грав на слабкому копм'ютері, тому грав у дуже оптимальні гри, через що ігор на комп'ютері майже не було, бо до того ж всі гри, які я скачував, через дуже швидкий час видалялися, через надмірні лаги].
— Але через принаймні 1-2 місяці, я переглядав відео Liryz (де він демонстрував, як навчитися breezily bridge, або moonwalk bridge, або навчав pvp), і він порадив грати в osu, щоб покращити свій aim. В мить, коли він сказав слово osu та розповів про цю гру, я неодмінно згадав ту невдалу спробу завантужити цю гру, і я, вже маючи розуміння, дуже швидко завантажив цю гру, на мій подив який це було дуже швидко, навідмінно від інших ігор, які я пробував.

[Знайомлення та перші кроки] 2019.08.09
— Заванташивши гру, я через деякий час зіграв свою першу мапу Fright March, під час гри якої механіка гри мені вже стала зрозумілою. Але чомусь мені не сподобалося те, що мені не вдалося пройти мапу без жодного промаху, бо механіка гри мені вже стала зрозумілою. Тому, погравши ще десь 3 дні, я залишив цю гру, але не видаляв її, бо це була тоді та гра, яку комп'ютер все ще був здатний тянути (про це детально пізніше). Потім, я все таки повернувся десь через 15-30 днів (можливо через те, що minecraft тоді дуже зависав, через слабкість комп'ютера) та почалося те, що я не міг зупунити на протязі 4 років. Я почав грати свої перші карти та отримувати задоволення від гри, перебуваючи на перший етапах розуміння цієї гри, граючи на мишці. Пройшов вже принаймні місяць та я все ще не розумів та задавав собі багато питань, наприклад, що таке навіть моди (hidden, dt, relax), мультиплеєр та навіть самий twitch, бо я просто грав у гру для задоволення, граючи собі 2-3 star мапи десь по 30-60 хвилин на день, ставлючи досить слабенькі в аккурасі C-B скори, праралельно граючи переважно в minecraft.
— Але потім настав момент, коли я більше не міг грати на мишці, до того ж не тільки в osu, а й взагалі викорсистовувати комп'ютер мишкою. Тоді й minecraft залишився без інтенсиву, але в osu я якось намагався грати за допомогою num блока на клавіатурі (Shift + Alt + NumLock), але керування курсором було лише для того, щоб обирати мапу та моди (про які я дізнався перед тим, коли я вже не зміг використовувати мишку). Але й без цього я отримував задоволення від гри, бо перший мод який я осідлав був автопілот (AT), завдяки якому я разом осідлав alternate tapping. За той час гри автопілотом я зрозумів багато (skins, рівні складоності, різні блогери й топові гравці тощо) про osu навідмінно від того, що я знав (майже нічого, крім того, що натискати на круги треба кнопками миші, під час автопілоту якого я зрозумів, що існують Z та X).

[Поглиблення в osu community та освоєння пеших 4*] 2019.10.03
— Потім, коли мені сповнилося 14 років, мені подарували мою першу мишку, завдяки якій, я просувався вперед аж до місяця жовтня 2021 року, використавши з неї в буквальному сенсі все (про це пізніше). Коли я приніс мишку додому, я почав грати свої перші мапи на ній, одночасно влаштувавшись перший раз грати одночасно мишкою та клавіатурою (бо до того, коли я ще мав мишку, я грав кнопками, потім використовував (AT) автопілот). Граючи на протязі 5ти місяців я поринув ще глибкіше та дізнався ще більше, але моїм пріотритетом ніколи не було розуміння того, як усе влаштовано, та на чому тримається, бо все, що для мене було важливим, це вміння грати та розуміти поверхневе. Так минали часи та я грав те, що мені подобається, але деякими (1-2 рази) часами намагався фармити performance points, десь протягом 1ї неділі (тобто мене це не дуже цікавило, але мені здається, я вже знаю причину чому саме, але про це потім). І я хотів зауважити, що я за 6-7 місяців гри грав лише 4-5 star мапи, витрачаючи на osu в середньому 1-3 години щоденно (бувало часами й між 3-5). Тобто я не міг покращувати свої навички, хоча я до цього йшов, але досить багато грав, через що власне можна помітити, що за той час (від осені до весни) я награв досить багато play counts, переважно одних і тих самих мап, що можна помітити в профілі у мене, [а саме багато класичних для osu мап, які займають перші місця з усіх найпопулярніших, які зазвичай грають усі діти, які лише почали грати в osu].
— І вже зимою я зробив full combo на мапі PADORU / PADORU, 4.75* star яких для мене на той час були досить важкими, на яку я витратив принаймні 200-350 спроб. І про що це говоре? А про те, що мені знадобилося 6 місяців активної гри, щоб це зробити, що мені здається довгим сроком (хоча можуть бути й ті, хто на це витрачає роки, що я вже помічав, але скоріше через дизактивність). Потім я вже почав більше думати про те, як повисити рівень гри, та почав ще більше грати, до того ж того складніші мапи (такі як Colorful, Anime ban (дивитись на каналі), One more time та ін.), але все ще не міг зробити перше full combo 5ти star, або пройти хоча б 7 star.
— Пройшов досить тривалий час із самого початку знайомлення, тому я багато дізнався, тому я дізався, що є не тільки такий сервер, як bancho, але й ще Gatari, на якому я тоді хотів спробувати пограти. Тому запланувавши провести цей час там з початку весни, я награв, як можна бачити на профілі, найбільшу кількість play counts на профілі (виключно на профілі, про це пізніше) за весь час, що мабуть дало мені досить великий профіт. Хоча зараз я думаю єдиним профітом було лише покращення відчуття мишки в руці, бо я все ще навіть пілся того, як зіграв 7.6k play counts, не міг зробити перше 5 star full combo.

[Gatari — підстава розчару та надія на генезіс] 01.03.2020
— Моє перебування на Gatari було одним із найяскравіших моментів за весь мій час грання в osu, яке відбилось так, що я довгий час міг лише мріяти про його повернення. Починаючи із самого 1го березня, я розумів, що моє місце в osu вже надійно розповсюджене, особливо, коли я прийшов на Gatari. Після того, як час минув, я був впевнений, що цей на Gatari час osu зліпило в мені найголовніший мотив у моєму житті — грати для задоволення від самоудосконалення й радіти цьому та досягати того, до чого я не дійшов та не опанував саме в osu.
— Починаючи з 1го березня мій актив ще не був цілонапрямлений на імпрув, бо я все ще просто грав та фармив від 100 до 150 pp. У березні я помітив, що я вже й щось можу. Та одні з цих доказів — перше full combo 5ти star (на мапі I Burn з HDDT) та перше SS 5ти star (на мапі Granat), а також чудовий pass на Shinzou o Sasageyo, як мені тоді здавалося, бо тоді я не міг грати такі мапи. Потім вже з наступного місяця я почав більш інтненсивніше приділяти увагу на streams and stamina. Власне це й можна помітити, якщо перейти на мій gatari аккаунт та заглянути до Beatmaps (кількість ігор), там будуть зображене те, що я тоді досить покращував свою speed та stamina. Одним із score, який це тоді показав, як мені тоді здавалося гідним, був Resurrection Spell. Ще одним доказом є мої replays мап зіграних мною, які я зберігав аж від грудня 2019 до того, як я зіграв свою останню мапу за весь час. І саме у квітні я поставив свої перші 200pp (на Last Goodbye) та зробив перший 7 star pass (на Forward). І вже з наступного місяця, в травень, я почав якогомога сильніше вкладуватися в гру та на досягненнях (і всі награні мапи на gatari, мабуть були саме тоді награні найбільше). Тоді я не лише в solo намагався щось вибивати, але часто витрачав час в multiplayer, де я теж витрачав час на improve, граючи як на той час тяжкі мапи, так і ті, які мені зараз здалися б (через 2.5 роки). Це був дійсно чудовий час. Тоді успіхи були настільки прекрасними, що мені майже вдалося (та вдалося б отримати дуже швидко) свої перші 300pp (на Guess Who Is Back з HDDR). Власне так ці три місяці на Gatari й закінчилися. Але я все ще не помічав головного пролому в стіні в osu. На дуже чудовому піці, награвши близько 18k play counts за 3 місяці. Тому можливо саме в цей час (та лютий місяць), я грав більше всього, а вірогідніше, що в останній місяць я награв більше всього, (думаю близько 8k-10k play counts of improvement).

[Перший перелом] 2020.06.01
— Після мого найвищого піку в osu, я вже вирішив, що прийшов час повертатися на bancho, та з усією енергією, яку я отримав на gatari, втілитися назад на bancho, думаючи, що тепер настав час повертатися та ставити перші 300pp (коли тоді мій top play був 144pp на Yoru no Kodomo-tachi з HDDT). Заряду було досить багато, щоб думати, що настав час осягати принаймні 5k pp десь за три місяці, враховуючи те, що мені вже майже вдалося отримати перші 300pp.
— Але сталося щось, що я досі остаточно зрозуміти не можу. Сталося те, що змусило мене поринути у відчай аж на 1.5 роки (власне виключно граючи в osu). Сталося, що я втратив усі свої навички, які я тоді здобув на gatari, а також кількох місяців до візиту на gatari (може бути 2-3), просто всі втратилися за 1 день, після того, як я тодішніми 1-2 днями майже поставив choke 300pp. На тій самій мапі, де був поставлений цей скор, я вже навіть не міг зробити звичайний pass без модів. На цьому screenshot все пояснюється без зайвих слів. У цю мить я просто подумав, що мені слід почекати десь неділю та воно само пройде. Але так проходило два місяці. Єдине, що від того залишилося — stamina and speed. Мій reading and aim тоді просто мав форму гравця 500-1000pp. Протягом цих двух місяців я вже зрозумів, що мені той стан не повернути, та все що я грав, це мапи, в якийсь reading або aim не був переважно потрібним (aim яких не перевищував 4-5 star). Це був найпереломнійший випадок, який не міг зняти мою тугу на протязі 1.5 рока. Все що я мав робити — змиритися та лише надіятися на майбутнє. Це і змушувало мене вилаляти osu, але я повертався, щоб лише послухати треки. До речі, такий випадок я помітив не лише в собі, а й в інших гравцях, таких як ASecretBox (який грав на tablet, а потім був змушений перейти на mouse, втративши вміння грати на tablet зненацька).

[Виявлення проблеми, її вирішення та продовження туги] 2020.08.04
— Витрачаючи свій час на різні гри, бо в osu я вже тоді грав лише в offline (що можна помітити в профілі 2020.07), я переглядав ютуб, різні серіали та повернувся в minecraft. Так минув той час, коли я розчарувався в osu. Але настав момент, ще коли я розповсюджував свій розчар по всіх osu серверах у діскорді, мені дали відповідь, коли вже деяким особам стала зрозуміла проблема, що моя проблема засновавна на тому, що я весь час грав з увімкненим прапорцем. Спочатку я не хотів виріти, що це буде працювати, бо мені тоді вже було майже байдуже. Але, цей прапорець (який можна вимкнути в налаштуваннях миші), який я зняв, щось значно змінив, що я спочатку не міг осягнути. Потім, коли я зайшов в osu, я помітив, що мій курсор почав буквально телепортуватися по нотам. Крім того, з максимальною точністью в центр круга. Це тоді для мене була дуже незвична швидкість і точність, яку мені було дуже незвично контролювати. Потім, після того, як я вже майже звик грати без прапорця, мене осяяло, що я міг втратити свої навички через те, що я грав із цим прапорцем. Моє щастя на той момент було досить великим.
— Тоді я вирішив, що настав час повертатися на bancho з offline та ставити ті (принаймні 200) pp, які я так довго чекав (які я не міг поставити навіть після gatari). І тоді пішов час, коли я піднявся за 4 дні десь з 250k рангу до 140k рангу. Тоді я дійсно радів, бо я поставив три 200pp scores (2 з яких переглянути можна ось тут. І ці 200pp scores, які я зміг отримати лише через 1 рок ігри (перші 200pp на gatari які вже не 200pp: там жодного 200pp через rebalances). Але це далеко не остання нота, навіть мого виходу з цієї проблеми: а саме тому, що я навіть 300pp choke не міг поставити, та далеко мій reading ще не був відновлений, щоб ним грати, як у далекі в ті часи на gatari.
— Але цей час (1-2 неділі) тривав не довго, бо стався, як scream вчинок по монітору, але по клавіатурі (до чого я більше ніколи не повернусь, за який мені дуже соромно), після якого я вже не міг грати не просто знову, а майже так само, як я і грав на початку з (AT) автопілотом, можливо навіть повноційно. І можливо все що мені залишалося — це залишити osu, і не тільки osu, але й усі комп'ютерні гри в цілому, власне без клавіатури. Але тоді моя відданість до гри вже набула своєї цілісності, та я вже не міг просто залишити osu. І все що мені залишалося робити — з тугою на серці та млявим лицем (виключно в osu) грати в osu, кожного дня вмикаючи (RX) relax mode, щоб грати хоть щось, а переважно мапи з high star rating від 7 до 10 star (бо це дійсно давало задоволення) (хоча зараз бачу цю огидність звучання — грати в osu через те, що це єдине, що ти можеш робити та з тим, що ти маєш у житті). І, здається, через те, що це все, що я міг робити (грати мапи з high star rating з (RX) relax mode), дало мені щось, завдяки чому мій reading значно покращився та дав змогу робити те, що я навіть не міг робити на gatari. Але це були лише частини of improvement, які мені вдалося набути, бо все ще я не міг докінця хоча б наближитися до того, як я грав на gatari. І цей час продовжувався аж на протязі 4 місяців, перебуваючи в offline цілу осінь та граючи на самоті з RX mode (що до речі змучисо мене грати тримаючи натиснутими одночасно дві кнопки миші весь час аж до цього дня, граючи в osu), надіючись одного дня, коли почнеться той генезіс, який був зупинений, через що мені навіть зараз невідомо, [бо повторюсь, що мною зустрічалося це й в іших, таких як ASecretBox].
— Власне тоді я і почав помічати те, що завжди та дуже сильно здавлювало мої можливості в ігрі, навіть граючи на gatari. І я впевнений, що саме через це я так довго не міг поставити свої перші 200pp score, витративши на це цілих 9-12 місяців. Власне це був дуже слабкий комп'ютер, який всюди давав мені бар'єри та не давав мені зрозуміти всіх моїх можливостей, які я міг собі лише уявляти. Кожне просідання лагів змушувало мене звертати мою увагу не на те, що я зробив промах, а на слабкість комп'ютера, який не дав мені долетіти до ноти, бо середній ms гри тоді тримався біля 4-7 в середньому, а коли грав якийсь techno map, то ms взлітав від 10, через що процесору не вистачало міцності, щоб прорахувати координати курсора, щоб вони в усій точності зійшлися з положенням мишки. Це й робило мою тугу, якою вона тоді була. І вже не через той прапорець, а вже переважно через це, [бо ще на gatari я почав помічати, що елементарні мапи, які я граю, які мій reading повністю схвалює, мені не вдавалися, і я вже тоді почав робити висновки щодо комп'ютеру]. Тому кожен прояв моїх зірваних нервів відображалися на мишці, яка згодом дійша до останньої форми трансформації, яку вона лише встигла набути, бо лише вкінці осені я міг осідлати витримку свого комп'ютера. Бо, як я помітив, прагнучи якихось досягнень, ти тягнеш, що маєш та змиряєся з тим, щоб продовжувати, якщо це для тебе має особливий сенс. Тому я грав з високим ms та намагався йти вперед так, наскільки мені це дозволяло.

[Запевнення туги] 2020.11.24
— 2020.11.24 мені придбали мою першу механічну клавіатуру, на яку я збирав гроші. Тоді, за 4-5 місяці гри з одним (RX) relax mode, мені довелося згадати, що таке single tap and alternate, але скоріше це було просто як пригадування усього, на що мені знадобився недовгий час (принаймні 1-2 місяці). Влаштовуючись грати на механічній клавіатурі, я через досить недовгий час уже поставив свій дійсний (на stream consistency map) перший 300pp choke reverse (перший, бо на gatari я майже наблизився до choke, бо там принаймні всі промахи були shit misses, через слабкість комп'ютера; тобто мій контроль над ms не набув такого рівня, як у цей раз). Тоді, коли я побачив, що я можу продовжувати farm pp, мій інтенсив знову продовжився, і лише з того часу, коли я вимкнув прапорець та почав грати з RX. Так минали часи, і насправді мені дійсно вдавалося фармити pp. Коли я повертався з Gatari (2020 року), я думав, що мені вдасться дійти до 5k pp за принаймні 3 місяці, але цього разу було інакше. Я фармив із самого грудня 2020 року аж до квітня 2021, але я зупинився на позиції 70k. 70k це був тоді мій пік того, що я міг досягнути. Моя основна проблема слабкого комп'ютера залишалася на місці. Починаючи з грудня, моя мотивація дійсно була доволі міцною, але, коли я вже отримав той самий 300 pp choke reverse, я тоді вже розумів, що моя доля давно вирішена та все, що я роблю, лише марную час, намагаючись прориватися в рейтингу. Але тоді я все ще стояв із надією, якою я втілився після повернення з Gatari, продовжувати грати надією в osu. А моєю надією було те, щоб показувати дуже високі scores на комп'ютері, ms якого перевищував 7-10. Тому, маючи те, що мається, я щось намагався робити. Але наступив квітень, і я зрозумів, що сенс вже майже втратився, і все, що я тоді міг — streams and bursts. Все, що мені лише доводилося покращувати не було ніщо, крім streams, бо вміння грати jumps потребувало сталого та малого ms (затримка в ігрі). Чому на нього всі скаржуться? Тому що це не те, що робе більш комфортне твоє крісло, або збільшує кількість герців в мониторі, щоб зробити гру комфортніше. Це те, що перешкоджує отримувати елементарне на підставі власного рівня гри. Елементарним я називаю вміння до реалізації власного рівня гри на будь-якому девайсі, результатом яким буде всюди рівний, та і якщо буде залежати від чогось, так лише від пам'яті (бо reading 11AR на 60HZ монитору вже давно не показник). Якщо Ayla вдалося дійти до топ #50 світу, який грав на доволі негеймерських девайсах, але мав достатній ms, то долею тих, хто його не має, залишається лише на покращені speed and stamina of stream, що я переважно тоді вмів та покращував, та хотів виключно покращувати, але мені було занадто важко змиритися з тим, що вже ніколи не буду грати так, яким у мене був aim на gatari (але пальці були значно вищими). Тому в квітні я вже не хотів мати спільного зі словом farm. Тому я не раз тоді видаляв osu. Але повертався, та коли повернувся, я просто грав.
— Тоді в липню я вирішив пограти на gatari на ще значіше покращити свої пальці в усіх напрямках, і не тільки пальці, але й з якоюсь надією і aim. На gatari (надіючись, що мені знову вдасться повернути навички), я витрачав уже не дуже багато часу, але переважний час я витрачав на speed and stamina of stream (до речі саме тоді Merami показувався у своїй сенсаційній красі). І через місяць моїх старань, мені вже вдалося покращити свою stamina до 195 bpm на протязі 3-4 хвилин, пезперервно проводячи 3-4 хвилин 195BPM streams. Тоді я вже зріло бачив, що моя перевага в consistency and speed of streams.
— Та потім, граючи 2 місяці в оффлайні, 2 рази показавшись на bancho (як це помітно в профілі), я все ще покращував те, що мені краще всього дається, граючи мапи, перевагою яких була моя найсильніша сторона.
— Але ще в десь в квітні, або навіть у лютому 2021 року я почав надіятися на втілювати свій план до твердого та досконалого генезісу мого рівня гри — а саме втілення мого дійсного проявлення рівня гри. Що могло позбавити того, що мене постійно зв'язувало бар'єрами прориву of my skill. Це був план накопичення грошей, яких я тоді ніяк не міг додуматися заробити, як через навчання в технікумі, [хоча я міг швидко навчитися принаймні програмувати за пів року, та давно придбати комп'ютер на заробітках] (мій розум тоді був занадто перекритий; не треба з мене глузувати, бо я народився в селі). Тому поступивши в технікум задля того, щоб отримувати спеціальність та стипендію, восени на початку року, я вже зупинив свій інтенсив до покращення своїх навичок, бо в мене вже тоді не вистачало часу, що є досить зрозумілим. Через те, що мені не вдавалося виділяти для osu стільки часу, скільки я витрачав, навчаючись у школі, я міг лише просто грати в насолоду, що мені лише й залишалося. Місяць вересень та жовтень я ще провів в osu, граючи ті карти, на яких мені вдавалося зробити принайсмі непоганий A rank pass. Але тоді мій aim рівень не перевищував aim рівень на gatari, хоча тоді я не міг зробити своє перше 6 star full combo (можливо через те, що мені не вдалося знайти відповідну мапу, але це лише догадки), тоді лише як в лютому 2020 мені вже вдалося зробити перше 6 star full combo на мапі Bass Slut, яка тоді ще була десь біля 6 star. Хоч і маючи це, я всеодео ще не міг докінця осідлати минулого себе (а можливо і через те, що тоді комп'ютер був більш у придатному для ігор стані, але, після тривалого часу відновлення, він міг багато втратити. Тож, я лише просто грав, повертаючись з важких пар технікуму. Але тоді я вже остаточно зрозумів, що грати для improvement вже не має сенсу, граючи по 30-60 хвилин на день. Тому, я вирішив перестати грати в osu на деякий дуже тривалий час, аж поки я вже не отрмаю комп'ютер, на якому буде початок мого генезісу, запланувавши це на кінець навчального 2022 року. І саме тоді, коли я вже навчався, я купив нову мишку (за мою першу стипендію) — Rizer Viper Mini, яка була зручніше на точніше в усьому. І я моє рішення почало втілюватися після того, як я максимально осягнув мою проблемну ситуацію, коли мій комп'ютер навіть не був здатний докінця записати відео з моїм replay, який я хотів додати на ютуб, бо то був дійсно чудовий score, який мені тоді вдалося поставити за дуже довгий час (такий score міг очікуватися лише після того, як я вирішив 2 місяці витрати на покращення своїх пальців на gatari липня та серпня 2021 року), але виклав те, що вдалося записати моєму комп'ютері в доказ того, що я втратив бачити сенс далі продовжувати.

[Перше 7 star full combo, абсолютне володіння та відкриття аіму, розвалення усіх бар'єрів та farm до #10k рейтингу] 2021 кінець листопада
— Десь на протязі другого місяця мого спустошенні від osu, коли я наіть відмовлявся дивитися на круги, з'явилася різка можливість спробувати відчути свої навички osu на справжньому геймерському комп'ютері, про що я навіть догадатися не міг (саме спробувати) у якихось комп'ютерних клубах (хоча довго я би там не залишався), але цей комп'ютер з'явився вдома. Тому, коли вже була зима, я повертався з технікуму, та з дозволу міг спробувати пограти в osu, під час гри якої ms був нище одного, а fps підіймався до всеосяжних мені висот. Тоді, коли я вже спробував декілька разів зіграти різні мапи різної тяжкості, я зрозумів, що лише коли я влаштуюсь та звикну до такого абсолютизму, я можу очікувати того, що я ніколи не бачив — свої дійсні навички.
— І невдовзі, десь на протязі місяця влаштовування (30-90 хвилин кожен день, з паузою в 1 день), мені вдалося зробити цей неймовірний для моїх очей score, а саме full combo останньої діффи мапи Take a Hint з DT, що тоді дорівнювало 7.55 star (7.32 зараз). Але ще до цього, мені вдалося зробити full combo choke Yuki no Hana останньої діффи з DT пробивши головний jump pattern у кінці. Ще один з непоганих скорів був на Moe Ochiru Hokori (replay) та ще дійсно багато інших скорів, які мені на жаль не вдалося зберегти, але все, що мені вдалося зробити в offline, дало мені зрозуміти, що я вже маю достатньо, щоб, маючи #70k rank, ввійти на bancho та пробитися до #10k. І впевненності в мене тоді було дуже багато, бо саме тоді, коли я мені довелося побачити свою реальну сторону мого рівня гри, особливо аіму, який став ще одною з моїх сталих сторін, яку я навіть на Gatari не мав, яку зображають принаймні ті скори, які я вище дав. І тоді, маючи #70k rank, мені навіть здавалося, що мені вдасться за одну неділю піднятися до #10k. Тож, я був дійсно налаштовний серйозно з максимальною впевненістю на моментальний farm.
— І одразу, коли я лише ввійшов на свій аккаунт в osu, я неодмінно без усяких тяжкостей поставив перший 300pp score, а потім і наступний, та наступний ще вище попереднього. Пішло доволі швидке на початку просування, відрізаючи від себе кожного дня від 3k рейтингу до 5k-10k. Але цей інтенсив зупинився. А зупинився через те, що зимові канікули скінчилися, та я мав витрачати вже час на інші справи. Але мені тоді пощастило, бо тоді особливо не навантажували, тому я мав достатньо часу, щоби хоча б 3-5 300pp скорів за неділю поставити. І вже замість неділі фарму, стояв місяць фарму.
— За цей місяць фарму, я не лише підіймав свій рейтинг, але також покращував свій рівень гри, якого я раніше не міг відчути, тож я кожного дня помічав, що від мене багато чього було просто сховане. Також за той час, коли я не грав, мої пальці досить ослабкішали, через що я втратив здатність грати ті streams, які мені вдавалося прожимати раніше. Але через деякий час влаштовування та derusting, я вже мав доволі непогану форму, щоб побачити, що я здатний грати деякі 7 star speed maps у DT. Тож я відкривав багато цікавого та мотивуючого. І вже десь через 20-25 днів після початку фарму я помітив, що здатний отримати свої вже перші 400pp на мапі Space Battle, на якій я зробив choke в 1 miss (а зараз вона мені здається якраз до звичайного фарму). Та ще багато різних чудових скорів, які мені не вдалося зберегти, які говорять про те, що мені ще треба було деякий досить тривалий час витратити на те, щоб зрозуміти, який я мав рівень гри та скільки часу мені необхідно, щоб отримати наступні 500pp, або навіть 600pp, бо вже тоді мені вдавалося робити чудові 8 stars A rank скори в DT, де я міг пробивати складні patterns (наприклад мапа Imagination). Тому для мене навіть до сих пір залишається питанням, що було, якщо б я із самого початку мав нормальний комп'ютер та грав у тому інтенсиві, який у мене був на початку, якщо я тоді спостерігав такі різкі неймовірні для мене скори, витративши лише 1-3 місяці, лише щоб звикнути. Але це все лише думки, які неодмінно мають усі ті, хто мав таку саму і гіршу проблему, ніж я. Не хочу здаватися, як нетакуся, тому для мене це лише думки, бо я вирішив досягнути цю можливість, тому для мене це лише в минулому, а якщо й ні, то в мене було два вибори: назбирати на комп'ютер, або змиритися та йти найближщою дорогою до успіху.

[Другий перелом] 2022.02.24
— Тут уже без усяких вставок, бо це реальність, а саме — повномасштабна війна на знищення України, як держави, та як завжди було — народу. Я лише можу сказати, що тут треба було діяти швидко, тому мої батьки вирішили за мене, що мені буде безпечніше за кордоном, чим знаходитися в Україні, де я хотів залишитися. Тому я залишив свій дім та можливість продовжувати, якщо його можна було назвати, довгоочікуваний генезіс, при якому моя туга спала (хоча вона ще спала тоді, коли я поступив до технікуму, бо тоді я був упевнений та зосередженний на майбутнє та не звертав уваги на те, що мав до того). І все що було пов'язане з ігрою, вже тоді теж втратило зв'язок, бо я знову мав зупинитися. В ітозі я піднявся з #70k до приблизно #30k, витративши на це десь 2-3 неділі фарму, маючи інтервальні перериви в днях.
— Якщо говорити про osu, то перелом у тому, що мені довелося чекати цілий рік, щоб знову продовжити той інтенсив, який я лише щойно запустив. Саме тоді, коли очікуючи майже 2 роки на той самий момент, я отримав ту довгоочікувану можливість, та її на 24 день того місяця (в який я почав свій farm/повернення на bancho, саме в лютому 2022) відібрали, але я не шкодую, бо в інших українців була й інакша доля. Тому, як можна побачити на моєму профілі (Активність), я від березня 2022, аж до наступного, майже не проявляв активності, [а всі ті награні ігри — osu!taiko, я яку я грав на ноутбуці, але тоді я не мав девайсів, щоб грати в стандарт].
— Тож у мене з'явилася нова ціль — наздогнати програму польского технукуму (другого курсу) за 1 рік, щоб продовжувати своє навчання. Тому, готуючись до цього понурення, я перед цим лише хотів грати в taiko, бо osu залишалась тою єдиною грою, яка приносила задоволення. Тож я 4 місяці паралельно грав в offline та на bancho. Починаючи з липня, я взяв перерву на 2 місяці (як то видно), а потім, для відбитку в пам'яті, я грав 4 дні (у вересні), [граючи тією мишкою, яку мені привезли із самого дому, граючи якою ноутбук та девайси проблемою вже не були, бо підключивши мою viper mini, мені здалося, що до мене повернулися всі мої навички, якими я володів лютого 2022, як я це відчував та, як це було видно по скорам], після чого 4 вересня уночі я зіграв свою останню гру, після чого я не грав osu на протязі шести місяців (як видно в хронології, бо повернувся я аж 4 березня).

[6 місяців сухого навчання] 2022.09.04
— Зігравши останню гру, мене звільнили всі питання, які я міг би задавати собі, під час інтенсиву, але мене не залишала думка про те, що майже все, що я роблю для цього навчання, в яке я понурив на цілих 6 місяців, [відокремивши себе від усього, перетворившись на зациклену людину в своїх щоденних пунктуальних справах, на меті якої зробити все заради максимального результату, бо тоді мене вже нічого не турбувало], принаймні для osu, бо тут я не міг обирати, бо на той момент часу я був змушений діяти з приводу долі. Тож мене не турбувало питання активності в ігрі, навіть враховуючи те, що я вже міг продовжувати свій farm тоді, маючи принаймні все для того.

[Останній інтенсив та довгоочікуване втілення генезісу — найінтенсивніший та жаркіший час] 2023.03.04
— 04.03.2023 Я повернувся на bancho і все, про що я думав на протязі шести місяців, так це про лютий, жаркий та нескінченний improvement, після якого я хотів піднятися вже принаймні в топ #5k, але від початку хотів в топ #1k, ставши, як 3 digit player. Але мої очікування знову були зашвидкими та безпідставними. Тому, коли я завантажив osu, вже на новий ноутбук, [на попередньому якому я абсолютно не міг думати навіть про запис відео, як на новому якому я вже міг одночасно грати й стримити (але насправді мені не довгий час вдавалося стримити, через ліміт доступного ms, під час прямих трансляцій, які я тоді проводив)], я перші 2-3 дні грав від 7-10 годин на день (бо тоді я вже міг собі дозволити витрачати час на osu, до того ж стільки, скільки я собі вирішував), що я потім швидко припинив, через вплив на здоров'я та повільне відновлення витрачених сил, бо мені не вистачало часу, щоб відновитися від попереднього дня, тому в рамках навчання, я виділяв собі по 3 години щоденно.
— І це був дійсно найжаркіший та найбільш інтенсивний, але найкращий час, за який я прорвався значно вперед. Я ті 5 місяців гри, я перепробував багато методів та знайшов багато відповідей на правильний improvement, до якого я намагався йти розумовим підходом. Спочатку я просто завантажив багато stream maps, та грав їх усі на протязі 2 неділі, а потім jumps with streams 2 неділі, та окремо 1 неділю of jumps. Це був перший місяць для відновлення та щоб звикнули очі та м'язи, під час чого покращувався. На другий місяць вже були навіть плани того, що грати спочатку, всередині та вкінці за той час, який я виділив на 1 день (2-3 години). І це все повністю виконувалося протягом усього місяця, використовуючи всі свої можливі сили для того, щоб використати ці 2-3 години якомога максимально в користь удосконалення. Пртягом цих місяців мене нічого особливого не тримало, щоб записувати свої думки, плани та сортування колекцій. Уся увага була якомога максимально зосереджена на максимальний та оптимальніший резльтат.
— І тоді вже у травні я був готовий фармити на bancho, виділяючи кожного дня по 6 годин, що мені вдалося виконати, хоча були проблеми з доступом до ноутбука. Тому я відилив 2 місяці (травень і червень), щоб мені піднятися з #40k (за 1 рік який мене обігнало 10k players) принаймні до #10k, бо я вже помічав, що в мене не має часу, бо вже саме тоді я хотів перестати грати на bancho та понурити в offline, бо там я відчував більше improvement. Отже, намагаючись фармити, я покращував свою швидкість та aim, які набували все більшого та яснішого з часом прояву в ігрі, результатами яких втілилися у farm scores лише streams та speed, і деякі DT scores, хоча є 2 HR scores (в топ 8), які все ж таки потребують аіму, але до аіму мені не вистачило часу дійти до кінця цілісно, бо тоді я мав йти в тому напрямку, який був найближщим. Мій пік тоді був #19997 рейтингу, після якого я вирішив зупинитися.
— Після того, як я вийшов з bancho, я продовжував свій інтенсив, граючи в offline та намагаючись покращувати свої слабкі сторони, такі як aim, покращуватися далі. І чесно, мені вдалося покращити свій aim так, як я цього майже близько не мав на gatari 2020. Я думаю, що в цей час можна вже відкинути те, що моїм еталоном успіху було саме gatari, бо саме тоді, коли я зробив своє перше 7 star full combo, мені з усіх сторін стало ясно. Тому мій aim за наступні півтора місяці покращився до мого найвищого піку за весь час. Прикладом цього не може бути лише один score, але цей score на мапі HOTBOX та pass choke на Flower Dance [NC 10] (fill який був на stream вкінці мапи) для мене щось важуть в плані аіму.
— Взагалом, весь мій skill set вже мав нормальні пальці, щоб уміти прожимати 250-300BPM bursts, але мати все ще 195BPM stamina, яку я не покращував, але це йдеться про те, що я міг це витримувати 3-4 хвилин без жодної перерви, тому я міг грати такі мапи, як 'yomi yori', 'freedom dive', 'everything will freeze', тому що в мене вистачало витривалості щоб це прожимати 10-30 секунд, або навіть bon appetit (streams які я міг легко проводити навіть при 220-230BPM). Тож, я був у чомусь speed player, бо маю 4/5 speed scores в моєму топ 5, непоганим follow stream player, непоганим DT player (саме в jumps) та high bpm jumps, що мені вдалося відкрити ще коли я грав з RX. Але це все, якщо брати вцілому за 5 місяців активної гри від березня до жовтня (бо 1.5 місяці між ними я майже не грав).

[Двомісячна перерва] 2023.07.30
— Під час моїх практик з моєї спеціальності (яку я отримую в технікумі), я вже не міг виділяти osu стільки часу, бо тоді я мав зосередитися на більш важливих справах. Тому, вирішивши провести 10 днів, витрачаючи час на osu, я і тоді встиг зробити чудові scores (переважно speed), спостерігаючи свій aim та покращуючи його. Після цих днів, я вирішив дати собі перерву на всі дні, які залишилися до жовтня місяця, граючи з пробелами в 15 днів між днями, щоб до кінця не застигнути.

— — —

[Останній візит] 2023.10.01 — 2023.10.14
— Але найголовніше питання: чому всьому цьому настав кінець?
— Цим питанням я задавався ще коли я поступав у технікум (2021). Але основна хвиля цього рішення почала приходити з початку вересня 2023. Після того, як я повернувся в жовтні 2023, я грав ще одну неділю, щоб впевнитися в тому, чи дійсно цьому є місце. Але провівши останній час на bancho (переважно в multyplayer, де я награв біля 450 play counts) після чього в offline, зігравши все, що мені тільки було небхіодно для розуміння, я остаточно вже був упевненний.
— Те що я встиг зробити — стати speed гравцем (з невиявленими навичками аіму, які я впевнений є), який за обставин був змушений осідлати цей skill set, хоча міг бути інший. Все, що я зробив в кінці, зробив останній score та записав його (youtube video), щоби мати при собі, після чого я не думаю, що відкрию osu.